Тінь дракона

Останній день перед початком занять в Університеті, як завжди, сповнений метушні та безглуздих справ. Скрізь метушня й гамір. Нібито підпалені, бігають слуги вагантів, розносячи речі своїх господарів до відведених кімнат, то й діло стикаються одне з одним, здригаються від рику адміністратора та його помічників, які крізь зуби лаються, готуючи замок до прийому учнів. Навіть учитель, зазвичай сповнений гідності, здається піддався загальному настрою й пересувається двором та галереями мало не перебіжками. Ну так, усе як завжди.