Прокинутим (вигнаним) бути — доля не з найзавидніших, навіть якщо вигнання лише формальність. Але ось біль утрат потроху вщухає, навчання в підземному місті предків завершене, а попереду вже маячить нова ціль — власна, а не нав’язана владолюбними риссами чи інтриганами-хоргами… Та водночас спалахують багаття в Північних князівствах, у далекій імперії Хань імператор приймає послів Порядку й Хаосу, а західні держави починають брязкати зброєю, з інтересом поглядаючи в бік земель, що простяглися за Довгим морем. І на тлі всього цього миготять тіні ейре… Здавалося б, яке діло до всього цього молодому арну? Та нікуди діватися, і якщо не можна звернути, то сутінковий дракон піде напролом. І в Безодню — з дипломатією!