Радіоактивний вітер

Антон Васильєв досі живий. Чому? Бо він — військова людина, і в бойовій ситуації почувається як удома. Він чудово володіє будь-якими видами зброї. Він помічає хитрі пастки, адже сам готує їх не гірше. Усі секрети диверсійно-розвідувальної роботи йому досконало відомі з попередніх воєн. Він постійно прораховує ситуацію, обдумує кожен крок, уважний до кожної дрібниці, якою б незначною вона не здавалася. Саме так і можна зберегти життя між ковадлом і молотом. Зона не терпить розхлябаності.

У Зоні відчуження є хто завгодно! Скільки завгодно небезпечної звіроти, яку не побачиш ні в одному зоопарку, жахливі мутанти, що хочуть поласувати твоїм тілом, озброєні не гірше за військових мародерів, шукачі пригод на будь-який смак — усі вони створюють неповторну біосферу цього забутого місця. А ще в Зоні з’являються афганські «духи» — добре навчені східні найманці. І тоді стартує полювання на людину — найцікавіше з полювань. А потім усе змінюється, і починається полювання на мисливців. Або ти лишишся з хабаром, або тебе не стане. Або ти скажеш ворогу, перш ніж прикінчиш його: «Ти хороший боєць, мені було важко й цікаво битися з тобою». Або ці слова скажуть над тобою.