Хел закохано дивиться на обличчя своєї дружини, яка усміхається уві сні. Яке ж щастя, що йому вдалося вирватися з-під опіки графа — і тепер він уже сам…
Відкидається на подушку.
Хто? Граф? Чий? Ось питання. І хто тільки останнім часом не крутиться біля їхніх земель Наті — посланці, шпигуни, яких не можуть спіймати його вартові. Добре хоч на землях, де він дозволив селитися нечисті, простіше виявляти шпигунів інших держав і їхніх керівників. А вчора…
Хел заплющив очі…