З волі долі наш сучасник опинився у XVII столітті в тілі дрібного німецького князька, яких у Священній Римській імперії як бруду. І начебто все добре: Європа довкола, але ж добро молодцю ніяк не сидиться на місці! От і понесла його нелегка пригода на Батьківщину — у самий розпал Смутного часу. А знову здобуті співвітчизники подумали-подумали та й обрали іноземного князя своїм державцем. І знову начебто все добре: сиди смирно й царюй на славу, але, як сказав поет, «спокій нам тільки сниться». На кордонах знову неспокійно, бо прикро польському принцу, що московський трон йому не дістався. А всередині країни, варто лише відвернутися, як розбещені за часів Смутного часу бояри так і норовлять устромити ніж у спину, кричачи: «Цар не справжній!»