Історія хлопчика Діми, який дорослішає між сибірськими болотами та уральськими канікулами, дає читачеві змогу знову пережити останні спокійні дні радянського часу — ще не підозрюючи, що зовсім скоро ця епоха зникне назавжди.
Середзем'я, Нарнія, Зурбаган, Радянський Союз… Що між ними спільного? Це світи, яких немає на мапі. Але мрія повернутися туди все одно залишається з нами.
«Останній піонер» — тепла, ностальгійна, смішна й подекуди сумна книга про Діму та його радянське дитинство наприкінці 80-х. Він росте в Сибіру — в нафтовому місті, збудованому на піску посеред безкраїх боліт, — а щоліта їздить на Урал до бабусі й дідуся. Діма та його друзі живуть своїм звичайним, безтурботним життям і не розуміють, що їхнє дорослішання збіглося із занепадом Радянського Союзу: адже дитинство завжди здається найщасливішим часом. Ця книга — надійний спосіб повернутися туди хоча б на кілька хвилин.