Чи ви колись чули про термін «рикошетні жертви»? Ні, це зовсім не ті, у кого рикошетом влучила куля. Так називають найближче оточення потерпілого. Членів сімей загиблих, чоловіків жінок, яких зґвалтували, батьків дітей, які потрапили під машину… Тих, хто часто страждає майже так само, як і сама жертва трагедії…
У Москві з’явився серійний убивця. З чудовою силою невідомий ламає шийні хребці одиноким перехожим і залишає на їхніх тілах короткі записки: «Моєму Учителю». Що він хоче сказати світу своїми посланнями? Це лютий маніяк, одержимий божевільною ідеєю? Чи, можливо, члени кривавого культу здійснюють ритуальні жертвоприношення? А може, звичайні замовні вбивства, хитро замасковані під витівки божевільного? Знайти відповіді доведеться найкращим співробітникам «убійного відділу» МУРу — Зарубіну, Сташису та Дзюбі. Керівництво тисне, справу засекречено, часу на розкриття майже немає, і якби не допомога легендарної Анастасії Каменської…
Втім, у слідства з’явився зачіп: усі вбиті колись скоїли грубі ДТП з людськими жертвами, але так і не понесли заслуженого покарання. Не дарма кажуть, що кожна дія в житті має наслідки. Можливо, смерть лихачів — це один із них?