50-й ювілейний роман Олександри Мариніної.
Уперше Анастасія Каменська вивчає стару кримінальну справу про реальний злочин. Засуджений досі відбуває покарання в установі.
З дитинства ми звикли вірити, що правди — одна. Вона — як білий камінчик у купі чорної щебеню. Достатньо все перебрати, і обов’язково знайдеш її — єдину, беззаперечну, безумовну правду… Але чи так це?
Колись давно в московській комуналці було скоєно жорстоке потрійне вбивство батьків і дитини. Підозрюваний сам з’явився з повинною. Його затримали, відбулося слідство й суд.
Минули двадцять років, і стара кримінальна справа потрапляє до рук легендарної відставної оперативниці Анастасії Каменської та молодого журналіста Петра Кравченка. Хлопець вважає, що засудженого підставили, і намагається вивести слідчих на чисту воду. Саме тоді з’ясовується: кожен у цій історії керується своєю правдою, яка, своєю чергою, породжує тисячі різновидів неправди…