Ювілейний, 50-й роман Олександри Мариніної. Уперше Анастасія Каменська вивчає давню кримінальну справу, пов’язану з реально вчиненим злочином. Засуджений за нею досі відбуває покарання в виправній установі.
З дитинства ми звикли вірити, що правда — одна. Вона, мов білий камінець у купі чорної щебінки. Достатньо все перебрати — і обов’язково знайдеш єдину, беззаперечну, безумовну правду… Але чи так це?
Колись давно в московській комуналці було скоєно жорстоке потрійне вбивство — батьків і дитини. Підозрюваний сам з’явився зі зізнанням. Його затримали, відбулися слідство й суд.
Після двадцяти років стара кримінальна справа потрапляє до рук легендарної відставної оперативниці Анастасії Каменської та молодого журналіста Петра Кравченка. Хлопець вважає, що засудженого підставили, і прагне вивести слідчих на чисту воду. Саме тоді з’ясовується: кожен у цій історії керується власною правдою, що, своєю чергою, породжує тисячі різновидів брехні…