Опікун. Тихий омут
6 год. 25 хв.
«Що, Тайко, віриш?! Що я вбивця?» Кір зігнув брову, смикнувши корпусом і змусивши конвой призупинитися.
Тая проковтнула слину. Погляд Кирила, що різав просто по живому, неможливо було витримати. Наче її звинувачували в усьому, а не його.
— Раніше я б ні за що не повірила. Але тепер не знаю, на що ти здатний. Схоже, на все. Ти… погана людина… — задушено прошепотіла.
В Кіра смикнулася щока. Погляд завмер і так різко став непроникним.
— От і чудово, — відгукнувся Кір рівним, ні чим не забарвленим голосом, — Я теж був упевнений, що ти з тих, хто стоятиме на моєму боці, що б не сталося, Тайко. Як бачиш, ми обидва помилилися одне в одному.
❁❁❁❁❁
Тая змогла зачинити двері в минуле. Збудувати нове, спокійне життя.
А потім він повернувся…
2-й том.
Тая проковтнула слину. Погляд Кирила, що різав просто по живому, неможливо було витримати. Наче її звинувачували в усьому, а не його.
— Раніше я б ні за що не повірила. Але тепер не знаю, на що ти здатний. Схоже, на все. Ти… погана людина… — задушено прошепотіла.
В Кіра смикнулася щока. Погляд завмер і так різко став непроникним.
— От і чудово, — відгукнувся Кір рівним, ні чим не забарвленим голосом, — Я теж був упевнений, що ти з тих, хто стоятиме на моєму боці, що б не сталося, Тайко. Як бачиш, ми обидва помилилися одне в одному.
❁❁❁❁❁
Тая змогла зачинити двері в минуле. Збудувати нове, спокійне життя.
А потім він повернувся…
2-й том.
