У другій книзі «Жовтня шістнадцятого» слухач поринає в тугу окопного сидіння й криваву м’ясорубку бою, спостерігає тамбовських чоловіків та штабних офіцерів, Леніна в Цюриху й депутатів Думи в Таврійському, нарешті чує знамениту промову Мілюкова — «штурмовий сигнал революції».