У цій книзі сер Меліфаро з Ехо розповість історію про те, як він став Таємним сищиком, про жартівливого привида, про пана Королівського парфумера, про виховання розумного посуду, про найчудовиськовішу людину у Сполученому Королівстві та про інші, не менш цікаві речі.
Історія, яку розповів сер Меліфаро
Мій батько прославився як великий мандрівник і автор «Енциклопедії Світу» — найповнішого на сьогодні опису вигадливих легенд, безглуздих забобонів, поганих манер і смішних вбрань мешканців усіх чотирьох континентів. А один із старших братів, який присвятив своє життя високому мистецтву морського полювання, добре відомий населенню згаданих вище континентів як гроза морів, що їх омивають.
Може здатися, що я, як родич, перебільшую його заслуги, але факти говорять самі за себе: сер Анчіфа Меліфаро заочно засуджений до смертної кари в усіх варварських землях, де ще в ходу звичай страчувати піратів — і до скажених штрафів у більш цивілізованих країнах. Професор, чиї лекції з міжнародного права були настільки захопливими, що я відвідав їх не то три, не то навіть цілі чотири рази, вважав, що на прикладі Анчіфи дуже зручно порівнювати законодавчі системи різних держав: шкоди він усім завдавав приблизно порівну, нікого не обминав увагою.
Навіть якщо в країни немає виходу до моря, її розумні громадяни зазвичай знаходять спосіб дістатися до узбережжя: сідають на борт першого-ліпшого корита й таким чином наближають день незабутньої зустрічі з моїм знаменитим братом.
У дитинстві, звісно, я був упевнений, що стану також великим мореплавцем — піратом або просто мандрівником. Я не бачив різниці між цими заняттями, хоча батько й брат хором твердять, що ремесло пірата значно надійніше й прибутковіше, ніж повна небезпек діяльність дослідника, яка майже не обтяжена низькою вигодою.