На дворі 1914 рік. Вісім років. Вісім довгих і стрімких років я готувався до неминучої світової бойні. Зроблено багато, а хотілося б зробити ще більше. Та скільки не готуйся, до війни повністю готовим ніколи не будеш. І вже тим більше до тієї, що змінить твою країну до невпізнаваності, омиє її кров’ю та явить світові з новим обличчям. Але чи треба для цього батькові йти на сина, а братові на брата? Невже немає іншого шляху? Я вірю, що є. Чи я правий? Не знаю. Але й відступати не намірений.