Я, ніби покинутий, блукаю світами мультивсесвіту, схожими одне на одного, як калька. Відмінності є, але вони такі незначні, що просто непомітні. Не знаю, чому мене раптом так розлютило — адже цей світ мені не рідний. Але опинившись у центрі російсько-японської війни, я поставив собі за мету змінити усталений хід історії.
Метелик Бредбері? Та нічого подібного. Не можна сказати, що мої зусилля пройшли зовсім марно. Росія, звісно, програла війну, але не з таким розгромним рахунком. Чи вийде в мене більше? Не знаю. Але я вже дав волю й не маю наміру відступати.