Доля — дивна штука. Ще вчора ти скасовував армії мертвих на славу світового дерева, а сьогодні ти зачинений у немічному тілі без краплі мани. Рід знищено, боргів стільки, що хочеться померти ще раз.
Але я — друїд Великого Лісу, і не звик відступати. Зупинити мене може лише жар пекла. І, схоже, я вже в пеклі. Інакше чому моя одежина тліє, а полум’я підбирається до тіла? Що ж, мені не вперше виживати там, де інші дохнуть.
Я — Дубровський, і це моя історія…