Доля — штука дивна. Вчора ти громив армії мертвих на славу світового дерева, а сьогодні ти затиснутий у немічному тілі без жодної краплі мани. Рід знищено, а боргів стільки, що хочеться померти ще раз. Але я — друїд Великого Лісу, і я не звик відступати. Зупинити мене зможе лише жар пекла. І, судячи з усього, я вже в пеклі. Інакше чому моя одежина тліє, а полум’я підбирається до тіла? Що ж, мені не звикати виживати там, де інші гинуть. Я Дубровський — і це моя історія…