Чули щось про снігових вовків? А от я, відьма, ні.
Більше того, коли мій шеф відправив мене доставити важливий еліксир своєму давньому другові, я навіть не підозрювала, що на мене чекає. Так я й опинилася посеред засніженого лісу, впавши з мітли. А ще й магія на моє лихо закінчилася зовсім не вчасно. І все б нічого, якби не завірюха така, що загинути в ній простіше, ніж дістатися до потрібного місця.
Але я б знала, як помиляюся! Загибеллю виявилося зовсім не стихійне лихо, а чоловік, у чиїх руках я прийшла до тями. Його очі — синя, непроглядна безодня, а характер… Втім, що він має значення, якщо я встигла закохатися в цього неймовірного снігового вовка з першого погляду? І я точно знаю: відмовлятися від свого щастя я не буду. Бо інакше, яка з мене відьма?