Молодший син мера

Колись я шалено любила його. Він був головною ціллю й сенсом мого життя. А потім він поїхав, але перед цим взяв із мене слово, що ніхто й ніколи не дізнається про наш маленький секрет.

— Один раз, Настя! Це буде один раз… Зрозуміла?! —

— Так.

— Я поїду. Ти не дзвониш і не пишеш, інакше ти опинишся в… — тихо шипить мені в губи.

— Х-хорошо…

— Ні слова нікому. Я обіцяю.

— І пам’ятай — це ніколи більше не повториться. Я стримала слово, а «наслідки» тієї ночі залишила собі.