Колись я шалено любила його. Він був головною ціллю й сенсом мого життя. А потім він поїхав, але перед цим взяв із мене слово, що ніхто й ніколи не дізнається про наш маленький секрет.
— Один раз, Настя! Це буде один раз… Зрозуміла?! —
— Так.
— Я поїду. Ти не дзвониш і не пишеш, інакше ти опинишся в… — тихо шипить мені в губи.
— Х-хорошо…
— Ні слова нікому. Я обіцяю.
— І пам’ятай — це ніколи більше не повториться. Я стримала слово, а «наслідки» тієї ночі залишила собі.