Хлопці, де ж ви? Наші друзі досі десь там застрягли, й ми не можемо їх знайти — зате з легкістю нажили тут ворогів. Хто б міг подумати, що нам доведеться зв’язатися з бандитами? Доля не перестає дивувати нас сюрпризами. Одна лише Туман сколихав — таких одкровень від нього ніхто не чекав. А це місто? Після жаркої пустелі й пекучого сонця — дощі, туман і ці величезні стіни довкола міст. Ми думали, що в нас безліч загадок, а тут лише монстри, які приходять із сезоном дощів. І жодна наша, навіть найброньованіша машина, не допоможе. Ми вже місяць не можемо знайти тих, хто застряг, але ніхто навіть не думає зупинятися. Своїх ми ніколи не кинемо — чого б нам це не коштувало! Кожен із нас це знає й розуміє. Дуже хочеться вірити, що вони змогли влаштуватися в цьому світі й якось закріпитися. Навіть думок про те, що вони загинули, не було… І головне — ми поки що не можемо уявити, інтереси сколькох людей зачепило своїм появленням. Містить ненормативну лексику.