Її тіло знайшли неподалік Монмартра: їй було приблизно 20, симпатичне личко, блакитна зношена сукня, вульгарні туфлі, що були в носінні. Сліди побоїв, пробитий череп — усі ознаки сп’яніння. Мегре майже певен: це була гризетка з числа дешевих, яка чимось досадила клієнту, — таку справу поліція розкриє швидко. Але судмедексперт дає висновок, немов грім серед ясного неба: убита — незаймана. Документів при ній немає, і за фото її ніхто не впізнав.
Приїжджа? На неї напали з метою пограбування?.. Якби Мегре знав, наскільки далекі від істини всі його версії, він би розумів, які неймовірні можливості вимагатиме від нього справа Луізи Лабуан і як надовго він запам’ятає її блакитну сукню та рокову сумочку, зниклу з місця злочину…