Кожен день поруч із ним — наче ходьба по лезу, а кожен день без нього — як падіння в прірву. Бо він не людина. Але варто його втратити — і життя стане пеклом.
Тепер його немає поруч, і вона ніби вже померла. На неї дивиться безодня — порожні чорні очниці, а неподалік є той, кому не можна вірити.