Найскладніше після спогадів — не думати про те, яким у них був її погляд, як він вивертав усе назовні своєю абсолютною любов’ю, змішаною з дикою пристрастю. Можливо, я й досі до хр… не пам’ятав усього. Можливо, ритуал Курди повернув мені не всі спогади, але я розумів одне — так на мене ще ніхто й ніколи не дивився.
Я розумів — і тоді ножі вривалися в моє тіло з ще більшою силою й люттю.
Бо я усвідомив: для неї це лише гра. Але все це тривало кілька годин і щоразу, коли вона відкривала очі, чорна, тягуча, в’язка ненависть поглинала решту.
Достатньо було побачити її фіолетовий погляд — і мені знесло дах. Бо в ньому я бачив одне слово, що агресивно мерехтіло, як неонова реклама.
Брехня.