Курсант Імперії – 6

Вважав себе молодим, при грошах і без турбот, упевненим, що весь світ у кишені? Час спуститися на землю: прийшла твоя черга платити за рахунками. Батьківщина кличе — і це не прохання. Забудь про дівчат, вечірки й татові гроші. Відтепер твої стіни — казарма, а близькі — товариші по службі. Імперії байдуже до твоїх бажань: вона віддає накази. Їй не важливо, мріяв ти бути її щитом чи ні. Тож мовчки хапай автомат, застібай броню й готуйся до сірої, нікому не потрібної смерті десь на черговій планеті, забутої богом, серед таких самих невдах, як ти. P.S. Не забувай: тепер твоє життя — власність Російської імперії. І померти за неї — аж ніяк не найгірший із можливих результатів. Ось так, курсант Васильков…