Ти молодий, з грошима і звик жити так, як тобі хочеться? Впевнений, що весь світ відкритий перед тобою? Ну що ж, пора платити за рахунками, хлопче. Батьківщина-матір уже кличе — і вибору у тебе немає. Попрощайся з дівчатами, вечірками та батьківськими грошима. Відтепер твоя адреса — казарма, а твоя сім’я — товариші по службі.
Імперії не цікаві твої бажання — вона віддає накази. Їй байдуже, хотів ти бути її солдатом чи мріяв про іншу долю. Тож мовчи, хапай штурмову гвинтівку, застібай броню і готуйся до сірої, нікому не потрібної смерті на черговій забутій планеті — поруч із такими ж виродками, як ти.
P.S. Запам’ятай: тепер твоє життя належить Російській Імперії. І померти за неї — далеко не найгірший варіант із усіх можливих. От такі справи, курсант Васильков…