Ти молодий, із грошима й звик жити легко? Здається, ніби весь світ відкритий перед тобою? Ну що ж, пора платити за рахунками, хлопче. Батьківщина-мати кличе тебе на службу. Забудь про дівчат, вечірки й папіні мільйони. Тепер твоє місце — у казармі, а твоя «родина» — товариші по службі поруч.
Імперії не цікаві твої бажання — вона віддає накази. Їй байдуже, чи мріяв ти колись бути її щитом — чи ні. Тож мовчи, бери штурмовик, застібай броню й готуйся до тихої, нікому не потрібної смерті на черговій планеті, про яку всі забули — у компанії таких самих відбросів, як ти.
P.S. І не забувай: відтепер твоє життя — власність Російської Імперії. І померти за неї — аж ніяк не найгірший із доступних варіантів. Ось так, курсант Васильков…