Колесо Часу

Колесо Часу — книга Карлоса Кастанеди, що являє собою збірник найголовніших афоризмів і висловлювань із восьми його попередніх книг, які описують класичну підготовку ініціації шамана, яку він проходив під керівництвом дона Хуана Матуса протягом тридцяти років. Дону Хуану Матусу вдалося ввести Карлоса Кастанеду у світ шаманів Стародавньої Мексики — засновників його лінії шаманів. Він стверджував, що світ шаманів підпорядковується іншій когнітивній системі, яка відрізняється від тієї системи пізнання, що панує в повсякденному світі. Судячи з того, що дізнався в процесі свого навчання Карлос Кастанеда, світ шаманів Стародавньої Мексики справді підпорядковується системі пізнання, цілком відмінній від нашої власної. Переглядаючи цитати з «Колеса часу», Карлос Кастанеда усвідомлював, що в методі викладання дона Хуана Матуса не було нічого випадкового, хоча на той час його вказівки здавалися Карлосу Кастанеді імпровізованими. Однак це навчання проводилося відповідно до прихованих спонукальних причин, що визначаються тією традицією, яку було запроваджено мексиканськими шаманами багато тисячоліть тому. Спираючись на один із принципів системи пізнання світу шаманів, шамани назвали б ту структуру, що простежується в розміщенні афоризмів у цій книзі, колесом часу — для тих людей ця концепція була не умоглядною і не теоретичною, а такою ж прагматичною, якими були вони самі. Час є для шаманів цілком зрозумілою формою впорядкування енергії, яку людина може майже безпосередньо відчувати і приводити в рух. Завдяки розвинутій протягом усього життя неймовірній силі зосередження ці шамани справді були здатні відчувати колесо часу і зміщувати його настільки сильно, що мету викликаного ними зміщення, якою б вона не була, можна відчути навіть у наші дні. «Вони пояснювали поняття колеса часу, розповідаючи, що час схожий на тунель нескінченної довжини і ширини — тунель із дзеркальними борознами. Кожна борозна нескінченна; нескінченна і їх кількість. Сила життя примусово змушувала живі істоти вдивлятися в одну борозну. Вдивлятися лише в одну борозну означає опинитися в її пастці, жити цією борозною.