Коли одна епоха відходить, настає інша.
Кеби й омнібуси все так само катаються вулицями Бромлі, а під землею гудить метро, але жахлива тінь катастрофи вже розкинула над містом крила. Все частіше біля кордонів Аксо́нії видно бойові дирижаблі, а вітер пахне порохом і залізом…
А у леді Віржінії — своя битва: із мертвим чаклуном, який не один вік мучить її родину. Ставки надвисокі, і страшно зробити перший крок — адже ворог уже забрав чимало життів.
Та цього разу Віржінія не одна.
…коли чутно спів флейти Крисолова, темрява відступає — і починається новий день