— Миленький! Нарешті ти приїхав! Ця стара кляча мало не вбила нас із малюком!
Я хотіла ще раз обуритися й вимагати, щоб мене не називали старою, але застигла.
До молоденької блондинки, чия машина постраждала в невеликій ДТП з моєї вини, широкими кроками прямував… мій чоловік.
— Я все владнаю, моя дівчинко… Де вона?
Стиснувши пальці доньки, я чекала моменту, коли блондинка покаже на мене. Чоловік різко повернувся, в його очах спалахнула злість, яка відразу змінилася розгубленістю.
Я міцніше стискала руку доньки й прошепотіла:
— Переходимо, Малінка… Біжимо…
***
Повертаючись зранку від лікаря, який приголомшив мене тим, що я чекаю на дитину, я зовсім не чекала, що потраплю в невеличку аварію. І ще цілковитим сюрпризом став той факт, що за кермом другої машини сиділа… вагітна коханка мого чоловіка.