Зрада. Якщо любиш – терпи

«Тобі нагадати, хто саме винен у тому, що наша донька лежить у комі вже кілька років? Я навіть подих затримала, коли почула втомлений голос чоловіка — повний вселенської муки. Яка донька? Кому він це каже?»
«Так, Юль… Я не простежив, щоб вона пристебнулася, але за кермом тоді була ти! І так — якщо ти піднімеш шум і Катя дізнається про все, тобі кінець…»
Я повернулася з консультації не вчасно й почула розмову чоловіка з якоюсь таємничою Юлією. Згодом з’ясувалося, що це його перша дружина, про яку мені нічого не було відомо. І що в них є донька, яка ледве не загинула в автокатастрофі. А події, що почалися слідом, мало не позбавили життя й моєї дитини. І найстрашніше — замість підтримки від чоловіка я почула лише три сухі, беземоційні слова: «Як любиш — терпи».