Після нашої зустрічі з темними ельфами, яка майже закінчилася фатально, разом із Винищувачем ми повернулися до Альтдорфа й з’ясували, що мої найстрашніші побоювання щодо долі батька справдилися. Мучачись від гніву й відчуття провини, я поклявся знищити таємничого ворога — убити його, незалежно від того, скільки часу це займе і якою ціною доведеться досягти. Але в мене були інші плани, і мені довелося відкласти пошуки.
Через одну давно забуту обіцянку Винищувач і я вв’язалися в пошуки іншого роду — ті, що привели нас у найтемніші хащі Драквальда, щоб зустрітися віч-на-віч із давніми й найзлішими ворогами людського роду, зіткнутися з новою загрозою приголомшливого масштабу. Саме там, борючись із цим жахом, ми знову возз’єдналися з товаришами з нашого давнього минулого, і ці зустрічі були знову — одночасно солодкими й гіркими, радісними й такими, що рвуть серце. Зустрічі, які назавжди змінили саму суть наших мандрів із Готреком.