Нова реальність набуває глибини й барв. Світ пізнає народження, світ пізнає смерть. Пуповина, що з’єднує Землю і Друмір, стоншується, і навіть Неназваний не здатен запобігти неминучій катастрофі! Хіба міг Гліб пройти повз звичайну російську дівчину, яка дивом втекла з китайського рабства й з тихим відчаєм благала допомогти першого ж незнайомця, що заговорив її рідною мовою? І ось уже стискається туга пружина протистояння: небачені раніше тисячні армії сходяться посеред Фронтиру, випалюючи кілотони мани, спікаючи пісок у скло й прорубуючи невразливі міфрилові обладунки. Люте російське «Ура!» заглушує китайське «Ваньсуй!», а боги здригаються від людської жорстокості.