Нова реальність набуває глибини й барв. Світ пізнає народження, світ пізнає смерть. Пуповина, що з’єднує Землю та Друмір, стоншується, і навіть Неназваний не в силі відвернути неминучу катастрофу! Як міг Гліб пройти повз просту російську дівчину, яка чудом втекла з китайського рабства й у тихому відчаї благала допомогти першій людині, що трапилася — людині, яка говорила її рідною мовою? І ось уже стискається пружина протистояння, тисячі армій, яких раніше не бачили, сходяться посеред Фронтиру, спалюючи кілотони мани, випікаючи пісок у скло й пробиваючи невразливі міфрилові обладунки. Люте російське «Ура!» заглушує китайське «Ваньсуй!», і богам тремтить від людської жорстокості.