Я потрапив у минуле й опинився на Русі в дуже складний час. У дворі середина XII століття, князі воюють поміж собою, рясно приправляючи Землю-матінку руською кров’ю. Брат іде на брата на потіху й усладу заморським ворогам.
Ні, не годиться Русь ізсередини терзати! Не дарма доля закинула мене сюди — мені й тримати порядок.
А що князі? Як кажуть, не хочуть — змусимо, не вміють — навчимо. Це стосується і степняків, і германців. А ще Візантія живе у своїй швидко згасаючій величі, поступаючись місцем молодим європейським хижакам. От тільки я молодший ратник і від народження мені 16 років. Чи вдасться зробити Руську землю сильнішою, щоб вистояти перед усіма напастями? Якщо хотіти й робити — все вийде.