Я потрапив у минуле й опинився на Русі в найскладніший час. На дворі середина XII століття: князі воюють між собою, рясно приправляючи Землю-матінку руською кров’ю. Брат іде на брата на потіху й втіху заморським ворогам.
Ні, не годиться терзати Русь зсередини! Не дарма доля закинула мене сюди — мені й тримати лад.
А що князі? Як кажуть, не хочуть — змусимо, не вміють — навчимо. Це стосується і степовиків, і германців. До того ж Візантія живе у власній величі, що швидко згасає, поступаючись місцем молодим європейським хижакам. Ось тільки я — молодший ратник, і насправді мені лише шістнадцять років. Чи вдасться зробити Руську землю сильнішою, щоб вистояти перед усіма напастями? Якщо хотіти й робити — все вийде.