Я потрапив у минуле й опинився на Русі в найскладніший час. На дворі середина XII століття, князі воюють поміж собою, рясно приправляючи Землю-матінку російською кров’ю. Брат іде на брата на потіху й на втіху заморським ворогам. Ні, не годиться Русь терзати зсередини! Не дарма доля закинула мене сюди — мені й спорядження треба тримати. А що князі? Як кажуть, не хочуть — змусимо, не вміють — навчимо. Це стосується і степовиків, і германців. А ще Візантія живе у своєму швидкоплинному величі, поступаючись місцем молодим європейським хижакам. Тільки я молодший дружинник, і від народження мені всього 16 років. Чи вийде зробити Руську Землю сильнішою, щоб вистояти перед усіма напастями? Якщо хотіти й робити — все вийде.