«Ґайдзін» — це останній роман японської саги Джеймса Клавелла. Будучи продовженням «Тай-Пена», він підхоплює сюжетну естафету в 1862 році. У країні з’являються ґайдзини (іноземці), які прагнуть вести торгівлю з Ніппоном. Однак японці на чолі з покірним імператором, суперничаючими воєначальниками та самураями, що воюють один з одним, усе ще живуть за законами, які забороняють навіть використання коліс у возах. Не менш екзотичною є й натхненна оповідь про любовні історії, ніби натхненні самим Александром Дюма.
На тлі загального невдоволення та напруженості, послаблення сьоґунату, навколо якого вже ходять колами да готові захопити владу даймьо, події розгортаються як прямий переддень громадянської війни: у творі переплітаються долі багатьох персонажів — як реальних історичних постатей (за традицією Клавелла перейменованих, але легко впізнаваних), так і вигаданих: могутній опікун юного сьоґуна, фанатики Сонно-дзьої, готові вмирати за знищення сьоґунату, передачу влади імператору й вигнання ґайдзинів; молодий спадкоємець дому Струанів та його кохана, дипломати, ґейші, торговці й багато інших. Усе це створює яскраву картину Японії перед глобальними змінами.