Молода жінка, задихаючись, біжить крізь грозу. На її долоні вирізано: «Пр повернувся». Вона не знає ні який зараз день тижня, ні який місяць. Думає, що її мати жива, хоча та давно покінчила з собою. Люсі Енебель, лейтенант поліції, намагається зрозуміти, хто ця жінка, що означають слова, вирізані на її шкірі, і звідки на зап’ястях сліди мотузки. Ключ до розгадки слід шукати в пам’яті героїні, але спогади зникають швидше, ніж сліди на піску під хвилями прибою…
Чотири хвилини — рівно стільки відводиться будь-якому спогаду. Потім усе стирається.