Книга виходить двома главами серією, і кожна з них продається окремо. Повний текст стане доступним після 26 лютого. Дамитар, організувавши тих, хто вижив, побудував підземне місто на нейтральній території, яке своїми чудесами може змагатися з головним містом людей — Старградом. Під його керівництвом новий загін здобув першу значну перемогу — гірку й недовговічну. Причина в тому, що війну ведуть одразу на кількох фронтах. А що, як їх більше двох?
Сто років тому гіперпросторова аномалія поглинула флот могутньої цивілізації, і тепер відгомони тієї битви загрожують світові, де знайшов притулок Дмитро Воєводін. Із осадженої столиці, де надія бореться з відчаєм, на нього дивляться то як на загрозу, то як на останню надію. Та все це тьмяніє перед загрозою з боку давнього розуму — чужого людям, який бачить у живих істотах лише помилку. Не встигши усвідомити наслідки перемоги, Дамитар опиняється в темному лабіринті, де важко провести межу між реальністю й ілюзією. У місці, де час збивається з ладу, єдине порятунок — забуття. І навіть там він стикається з істотою, поряд із якою машини елемійців здаються близькими, як ніколи.
Поки Дамитар бореться за збереження розуму, його воїни вирішують силою довести ревнителям віри своє право називатися дружиною князя Воєводіна. Дамитар стоїть на перехресті сил настільки різних, що іноді важко визначити, хто друг, а хто ворог, навіть якщо на перший погляд це очевидно. Йому належить з’ясувати, що сильніше: чужий розум, який прагне змінити світ, чи людська воля, не готова здаватися. Але це лише початок.