Експеримент. Книга 3. Відлуння чужого розуму

Сто років тому гіперпросторовий кишеню поглинув флот могутньої цивілізації, і нині відгомони тієї битви загрожують світові, який прихистив Дмитра Воєводіна. А із осадженої столиці, де відчай бореться з вірою, на нього дивляться як на загрозу або останню надію. Але все це тьмяніє перед холодним і чужим людині давнім розумом, який бачить у всьому живому лише помилку.

Не встигши оцінити наслідки перемоги, просто з місця бою біля табору залізодеїв Дамітар потрапляє в темну кам’яну пастку, де важко відрізнити, де реальність, а де ілюзія. Місце, де підводить саме час, а єдиним порятунком стає забуття. Але й тут він опиняється лицем до лиця з тим, поруч із ким елемійські машини стають настільки рідними, що їх хочеться обійняти. І поки Дамітар намагається зберегти розум, його люди вирішують силою довести ревнителям віри своє право називатися дружиною князя Воєводіна.