Князі вигнали Артема з Озер, але він став царем Ехейського царства за річкою. У короткій війні він переміг заколотні великі роди, які не визнали його влади. Артем отримав печатку дракона й закрив пробоїну, звідки виходили бісів слуги демонів, щоб обольщувати горців. Це обезпечило його царство від їхніх набігів на певний час.
Кілька племен гірців, які ніколи не визнавали влади ехейського царя, у страху перед навалою прийняли його правління, зберігши свої вольності. Але з’явилася нова біда: до узбережжя приплив загін піратів. Вони об’єдналися з князями гір для нападу на Озерне князівство.
Боги розділилися. Мара, богиня смерті, і Марселон, її брат, стали на бік Артема, який став драконом. Їєхіль, богиня смерті, й Іль, охоронець відкинутих, об’єдналися, щоб боротися з драконом. Нарна, старша сестра, богиня рівноваги, пішла до дракона-охоронця. Світ завмер у чеканні великих змін.