Коли до дембеля лишається зовсім трішки, а тебе помилково кидають у найгарячішу точку — тобто в Чечню — то, мабуть, від усвідомлення глобальної невдачі саме час пустити чоловічу сльозу, скупішу за яку не буває. Хоча відважному лейтенанту Мудрецькому, командиру взводу хімзахисту, властивий здоровий армійський пофігізм. Правда, в місцевого коменданта є неофіційне перемир’я з чеченськими бойовиками — ніхто нікого не чіпає. Але раз Мудрецького послали на війну, він і воює. Своїми спецзасобами. Від його газової атаки розбіглися не лише бойовики, а й свої отруїлися. Цілих два генерали приїхали в село розбиратися з інцидентом. Та відважний лейтенант підготував їм «гідну» зустріч…