Якщо досі в армію призивають — значить, комусь це потрібно.
Та розібратися в такому парадоксі солдатові Простакову не під силу.
Та що солдатові — навіть самому лейтенанту Мудрецькому… Духу-першорічку багато не потрібно,
йому б поїсти побільше та працювати менше.
І ще поспати від душі, бо відомо: солдат спить — служба триває.
І неважливо, чим займатися: хоч туалет оздоблювати імпортною вкраденою плиткою.
І служити, служити, служити — від паркану й до обіду.
Бо до командира високо, а до дембеля далеко.