Вражаюче завершення циклу, точніше кома, яку поставив Конторович, адже за бажання повернутися в цей світ можна зовсім просто. Протистояння німецької та російської розвідок сягає апогею, а бажання розгадати таємницю бойових складів на території СРСР стає головним завданням для окупаційних військ. Залишати у власному тилу таку базу, не маючи відомостей про її походження та призначення, німецьке командування не хоче, тож для розгадки залучає найкращих спецiв. Битва Котa з елітою СС — апогей «Чорних бушлатів». Як і в минулих частинах циклу, головний акцент зроблено на відображенні воєнних операцій: автор ретельно розповідає про способи та техніку ліквідації ворога, і видно, що Конторович чудово орієнтується в цій темі та намагається дуже цікаво роз’яснити те, що відбувається. «Постріл у майбутнє» розставляє все по місцях і дає відповіді на багато питань, поставлених ще на початку циклу.