Протягом кількох десятиліть Світлана Алексієвич пише свою хроніку «Голоси утопії». Вийшло п’ять книг, у яких «маленька людина» розповідає про час і про себе. Назви книг уже стали метафорами: «У війни не жіноче обличчя», «Цинкові хлопчики», «Чорнобильська молитва»… По суті, вона створила власний жанр — поліфонічний роман-сповідь, у якому з маленьких історій складається велика історія нашого ХХ століття. Провідна техногенна катастрофа ХХ століття — двадцять років. «Чорнобильська молитва» публікується в новій авторській редакції, з додаванням нового тексту, із відновленням фрагментів, вилучених із попередніх видань з цензурних міркувань.