Роби, що маєш, і хай буде що буде. Навіть якщо все змінилося. Навіть якщо сама Історія змінила русло й несе провідника кудись невідомо куди. Навіть якщо провідник тепер такий самий сліпий, як і ті, кого він кудись веде.
Друга половина дев’ятнадцятого століття. Проклятому й помилуваному чиновнику з нашого часу, який вселився в тіло начальника Томської губернії, більше нічого не лишається. Лише робити, що має, і сподіватися, що це приведе його до успіху, а не на ешафот. Тим більше, що обидва варіанти цілком можливі.