Ленінградська школа фантастики дала жанру багато славних імен. Георгій Мартинов, Ілля Варшавський, Вадим Шефнер, Олександр Шалімов… Але одне з них справді стоїть осібно, і не тому, що власниця — жінка. У середині шістдесятих Ольга Ларіонова раптом «засвітилася» на фантастичному небосхилі так яскраво, що миттєво здобула величезне коло шанувальників. «Леопард з вершини Кіліманджаро», — саме про цей роман ідеться: на думку мережевих експертів, «це не просто вважається однією з найкращих книг Ларіонової, — мабуть, його сміливо можна занести до скарбниці світової фантастики. Якби письменниця була американкою, премії “Хьюго” чи “Неб’юла” (а може, навіть обидві) їй би напевно діставалися». Видавали її нечасто, але майже кожен твір, що виходив у ті скупі на фантастику часи (шістдесяті — вісімдесяті роки), був прямим попаданням у ціль — тобто в серця читачів. У романі Ольги Ларіонової «Євангеліє від крэга» після ядерної катастрофи рештки людства живуть у страху й хаосі, а серед них з’являється таємничий чоловік на ім’я Крэг, наділений незвичайними здібностями та силою переконання. Його слова й учинки починають змінювати людей навколо, народжуючи чутки про нового пророка або навіть месію. Це філософська фантастика про віру, відповідальність і спробу відродити людяність на уламках цивілізації.
Дія роману «Бридка герцогиня Маргарита Маульташ» (1923) відбувається — у XIV столітті в Тіролі. За захопливим сюжетом приховано міркування про людську особистість і пошук свого місця в суспільстві, з його приписами та стереотипами — тим гострішими, що в обох книгах центральну роль відведено жінкам, яким тісно в рамках відведеного їм місця в середньовічному суспільстві.