Син мера

Він — типовий син маминого подруги. Ідеальний золотий хлопчик, син мера і все загальний улюбленець. А я — типова посередність і невдаха, але, на жаль, єдиний шанс моєї мами зблизитися з сім’єю Грєхових.

— Значить, хочеш познайомитися з моїми друзями? — Маша — Даша нарешті відривається від свого смартфона, злегка піднімає брови й дивиться на мене з нерозумінням.

— Ой, блин… перший раз чую, ага…

— Я?!

— Ну, дурненьку-то не вмикай, — майже по-доброму усміхаюся я, — я тебе, звісно, можу познайомити, тільки будь готова, що ти їм не сподобаєшся. Бачу, як очі за склом миттєво спалахують. На шиї розквітають алі плями. Зачепило її.

— Це чому ж?

— Опа! Амеба ж розмовляти вміє. Значить, мені тоді вночі не поскрилося.

— Не по формату.