Остання Арена

Влада, порядок, закон — усе рухнуло за мить. Рахунок убитих іде мільярдами. Монстри, що вирвалися з пекельної безодні, пройшли по всьому людству смертоносним гребенем.

Хоча я забігаю наперед… Мабуть, почнемо спочатку.

Дозвольте представитися: Андрій Фролов. Півтора року тому я був процвітаючим офісним планктоном. Потім — тим, хто ховається від закону й сповнений жагою помсти, бомжем-інвалідом. А тепер я — як і всі люди — один із учасників відбору на Арену.

Випадковим збігом обставин я дізнався, що нам потрібно виявити 947 найкращих бійців, а потім дружною юрбою затоптати супостата. Усе просто, правда? Як би не так! Проти нас вийдуть воїни, загартовані в безкінечних битвах і які брали участь у тисячах боїв. Вони — давні мудрі істоти, що не знають ні жалю, ні пощади. Ворог розумний, ворог підступний, ворог сильний. І так: ми, боягузливі й нічого не розуміючі, виходимо саме проти них. Чи є в нас шанс? Навіть не смішно. Але вибору немає — на кону доля трьох сотень світів.