Наречена

— Слухай, цей інвестор з півночі, здається, серйозно налаштований викупити половину нашого пляжу! — кажу чоловікові, ледь стримуючи обурення.

— Та звідки він узявся такий мотивований? Йому що, медом тут намазано? Мене аж трусить від злості!

— Може, ти теж розглянеш його пропозицію? Гроші справді пристойні.

Я завмираю, наче хтось вирвав землю з-під ніг. По-перше, це спадок моїх синів. По-друге, готель побудував їхній батько. Це те, що лишилося від Адама.

Я просто… не можу. Не готова. Все ще боляче. Пекуче боляче. Наче у душі відкрита рана, і ми зараз сиплемо на неї сіль.

— Я… подумаю, — нарешті видихаю. — Але мені треба побачити цю людину. Поговорити з ним.

— Давай я поїду з тобою? — пропонує він м’яко, але впевнено. — Захищу тебе від цього північника. На мене можеш покластися.