Афганістан. Кінець війни радянських військ із моджахедами. Спецназ наводить порядок у провінції Кунар, що прилягає до Пакистану. Під час погоні за «стингерами» Кондратий Львович Зарубін, спадковий козак і буквально за мить до капітана спецназу, потрапляє в пастку. Після вибуху в бліндажі, начиненому вибухівкою, його дух переноситься в минуле. Прокинувшись, він виявляє, що тепер живе в чужому тілі. Тут його називають Євпатій Коловорот. Він боярин і воєначальник, який служить рязанському князю Юрію. На дворі 1235 рік від Р. Х. Залишається ще пара років до нашестя Батия, під час якого здригнеться Русь, а Рязань згорить першою.
І от уже військо хана Батия стало табором на Воронежі. На кордонах князівства визріває смута, а в самій Рязані зростає розгубленість. Ніхто не знає, коли почнеться вторгнення, але нависла над Рязанню загроза не лякає інших князів Русі, які звично зайняті своїми чварами. Усі чекають. І лише воєвода з двадцятого століття, який уже зробив багато таємних кроків, щоб укріпити місто, певен — без допомоги Рязань все одно приречена. Випадково в руки Коловорота потрапляє давня таємниця, здатна змінити хід історії. У приреченого міста з’являється надія.